Дві криві одного графіка
Донецькими вченими створені та впроваджені вуглевидобувні комплекси нового покоління.
Нові шахти в Донбасі не зводилися вже добрих два десятки років. Ресурс галузі підтримується лавами, потужність яких часом дорівнює потужності цілої шахти. Однак таку лаву мало підготувати, або, як говорять гірники, «нарізати». Не менш важливо її «начинити» — обладнати сучасною технікою. Для цього необхідне розроблення систем і методів параметричної, конструктивної та функціональної адаптації гірничих машин до конкретних гірничо-геологічних умов.
Не один рік учені ДП «Донецький державний науково-дослідний, проектно-конструкторський і експериментальний інститут комплексної механізації шахт «Донгіпровуглемаш» розробляли нові конструктивні рішення, освоювали у виробництві сучасні механізовані кріплення, очисні комбайни, скребкові конвеєри, кріплення сполучення та обладнання кінцевих ділянок лав. При цьому враховувалися вимоги безпеки праці й створювалися максимально комфортні умови роботи під землею.
Запропоновані вченими ноу-хау захищені 119 авторськими свідоцтвами та патентами. За наукове обґрунтування, створення та освоєння серійного виробництва вуглевидобувних комплексів нового покоління авторський колектив у 2009 році визнаний гідним Державної премії України в галузі науки і техніки.
— На вугілля сьогодні поодинці не ходять, великі виробничі завдання і силами великими вирішуються, — говорить перший заступник директора інституту з наукової роботи Іван Косарев. — Над розробленням та освоєнням серійного виробництва нового обладнання працювали вчені Донецька, Дніпропетровська, Харкова. Освоювали його випуск кілька заводів у Донецьку, Горлівці, Дніпропетровську, Дружківці. Найважливіше для гірників завдання підвищення обсягів видобутку вирішувалося вченими й виробничниками спільно.
— Іване Васильовичу, чому саме це завдання сьогодні першочергове?
— Якщо в 1996 році вугілля на шахтах України видобували в 773 лавах, то зараз — у 262. Здавалося б, українська вугільна «ріка» мала обміліти, але вуглевидобуток у галузі, як і раніше, утримується в обсягах 75—80 мільйонів тонн на рік. Це дві криві одного графіка. Одна — кількість лав — спрямована вниз. Друга, яка відбиває загальний видобуток вугілля, утримується в горизонтальному положенні (природно, з деякими варіаціями — рік від року різниться). Це заслуга не тільки гірників, а й учених, які пропонують шахтам усе більш продуктивну техніку. Приміром, вуглевидобувні комплекси нового покоління дозволяють видобувати з однієї лави вже не 500 тонн палива на добу, а 2—3 тисячі.
— Така техніка вже працює на українських шахтах?
— За останні 8 років поставлено 46 вуглевидобувних комплексів нового покоління на базі двостоякових кріплень ДМ, КДД, ДТ. Сумарний економічний ефект від їхнього впровадження — 11,2 мільярда гривень. За допомогою наших комплексів видобуто 294,7 мільйона тонн вугілля.
— Що входить до складу комплексу?
— Одна зі складових — принципово нові двостоякові механізовані кріплення Дружківського машинобудівного заводу. Вони мають високу надійність, забезпечують підвищену швидкість кріплення очисних вибоїв і комфортні умови роботи гірників.
Назву ще створені в Горлівці комбайни, здатні «брати» пласти як середньої, так і малої потужності. Їхня особливість — принципово нова конструкція з електричною безланцюговою системою подачі на базі частотно-регульованого привода. Останній забезпечує високі показники надійності, ресурсу та продуктивності. До складу комплексу входять також двошвидкісні скребкові конвеєри високої енергооснащеності, які виробляють у Донецьку та Дружківці.
— Де, у яких пластах знаходиться сьогодні вугілля?
— Близько 70% його запасів зосереджено в тонких пластах потужністю до 1,2 метра. Однак є в Донбасі й пласти «хлібні». Один із таких (потужністю в 3,2 м) розкритий, приміром, на шахті «Краснолиманська» у Красноармійську. Перевага видобувних комплексів нового покоління саме в тому, що вони здатні відпрацьовувати пласти будь-якої потужності в різних гірничо-геологічних умовах. І машинобудівні заводи випускають обладнання, адаптоване до цих умов. Наприклад, Горлівський машзавод виготовляє комбайни для роботи як у тонких, так і в середніх пластах. Вугілля з «хлібної» лави в Красноармійську, звичайно ж, буде взято. Але гірники тепер зможуть взяти його й у малопотужній лаві, скажімо, шахти «Червоний партизан» ДП «Свердловантрацит». Туди вже поставили комплекс нового покоління МДТ із комбайном УКД400. Сьогодні лава, де він працює, лідерує серед очисних вибоїв Мінвуглепрому: дає на добу 2,5—3 тисячі тонн вугілля з пласта потужністю 1,1 метра. А максимальне добове навантаження, яке продемонстрував комплекс, — 4650 тонн.
— Але вугілля від вугілля різниться…
— Абсолютно правильно: одна річ — обсяги «рядового» вугілля і зовсім інша — вугілля чисте, якісне, малозольне. Створюючи нові видобувні комплекси, ми подумали й про це. Жоден із наших комплексів не знеособлений, кожен — індивідуальний, устаткування підбирається так, щоб працювати без присікання бічних порід. Потужності Горлівського машинобудівного заводу дозволяють створити комбайн на вибір. Приміром, у Селідовому на шахті «Новогродовська» з її потужністю пласта в 1,6 метра працюватиме комбайн КДК500 із серії середніх. А на «Червоному партизані» — УКД400 із серії машин для малопотужних пластів. Для тонких пластів створений комбайн УКД200-400, який уже введений в експлуатацію на шахті «Павлоградська» ВАТ «Павлоградвугілля».
— Тобто, вирішуючи завдання підвищення навантаження на вибої, ви одночасно вирішуєте й інше — видобутку більш якісного вугілля?
— І не тільки. Зараз ми працюємо над тим, щоб збільшити довжину лав. Сьогодні вже не рідкість лави в триста метрів. Тенденція обумовлена тим, що це значно скорочує обсяги підготовчих робіт, а також кошти й сили на підтримку лав. На цьому галузь може істотно заощаджувати, не знижуючи темпів та обсягів видобутку. До речі, на тій же шахті «Новогродовська» готується нова лава довжиною 340 метрів.
— Що ще в планах?
— Учені галузі давно замислюються про створення малолюдних або безлюдних технологій видобутку вугілля. Думаю, час для реалізації цієї ідеї настав. Сьогодні такі лави потрібні як ніколи: збільшилася глибина шахт, малочисленнішими стали гірняцькі колективи, зросла небезпека викидів газу й пилу.
Учені «Донгіпровуглемашу» уже працюють над створенням автоматизованих комбайнових і стругових комплексів. Досить цікаві будуть гірникам і очисні комбайни з електричною безланцюговою системою подачі на базі частотно-регульованого привода.
Сьогодні ми тільки на початку цієї роботи. Такі машини повинні мати і більш високу продуктивність, і підвищену надійність, і більший ступінь безпеки… Думаю, розробки з цієї теми будуть гідні чергової Держпремії.
Довідка «УТГ»
Заснований у 1943 році «Донгіпровуглемаш» — один із найбільших у світі і єдиний у СНД інститут комплексної механізації шахт. Розробник понад 70% гірничо-шахтного обладнання для української вугільної промисловості. За технічною документацією інституту працюють 29 заводів України, Росії та Казахстану. Близько 85% вугілля в Україні видобувається очисними комплексами та агрегатами, створеними конструкторами «Донгіпровуглемашу».
За створення та впровадження передової техніки вчені інституту визнані гідними 15 Ленінських і Державних премій СРСР і України.
